четвер, 13 липня 2017 р.

Дистанційне обслуговування користувачів – нова бібліотечна технологія

завідувач сектору реєстрації користувачів
Волинської обласної бібліотеки для юнацтва
Руслана Тимощук

Інтернет створив можливості для дистанційного бібліотечного обслуговування. Сьогодні є всі передумови розглядати дистанційне обслуговування як нову перспективну бібліотечну технологію.
Тому бібліотеку можна назвати дистанційною обслуговуючою системою. Використовуючи для роботи комп’ютер, користувач набирає адресу бібліотеки, і при цьому його цікавлять тільки швидкість, повнота отримання інформації, якість обслуговування, можливість діалогу з бібліотекарем через електронну пошту.
Багато бібліотек успішно застосовують цю форму, проте поки вона не отримала широкого розповсюдження. Зважаючи на це, рекомендуємо до ознайомлення статтю:
Лобузіна К. Шляхи інтеграції бібліотечної діяльності до онлайнового середовища / К. Лобузіна // Вісник Книжкової палати. – 2012. – № 7. – С. 30–34. – Текст статті доступний також в Інтернеті (дата звернення: 04.07.2017). – Загол. з екрана.
Автор, старший науковий співробітник, завідувач відділу програмно-технологічного забезпечення комп’ютерних мереж Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Катерина Лобузіна поряд із каталогізацією веб-ресурсів, електронними виставками, розглядає дистанційне довідково-бібліографічне обслуговування як основну форму онлайнової бібліотечної діяльності.
У публікації запропоновано засоби реалізації сучасних інформаційних сервісів, механізм спільної діяльності бібліографа і користувача у процесі пошуку необхідної інформації та системи інформаційного обслуговування віддалених користувачів.
Отже, сьогодні Інтернет став невід’ємною глобальною складовою бібліотечних ресурсів і сервісів: залучення віддалених користувачів значно розширило коло потенційних споживачів бібліотечних послуг, каталогізація веб-ресурсів підвищила інформаційний потенціал бібліотечного фонду.
Освоєння бібліотеками мережного середовища розширило також можливості подання наявного інформаційного потенціалу бібліотечних фондів, створило умови для формування якісно нових інформаційних  ресурсів. Бібліотеки завдяки можливостям інформаційно-комунікаційних технологій можуть реалізувати потенціал експертів-посередників між інформаційними ресурсами та користувачем, привнести у Глобальну мережу структурованість і упорядкованість, властиву бібліотечним фондам, надати бібліотечні послуги віддаленим користувачам на тому ж високому рівні, на якому вони доступні читачам традиційної бібліотеки.


середа, 22 лютого 2017 р.

Щодо бібліографічного опису електронних документів

завідувач інформаційно-бібліографічного
відділу Надія Аркадіївна Ількевич


Шановні колеги, при описі електронних ресурсів локального та віддаленого доступу раджу Вам скористатися відео-консультацією «Бібліографічний опис електронних ресурсів» Національної парламентської бібліотеки України імені Ярослава Мудрого. Перехід до консультації – http://profy.nplu.org/file/biblio-opys.pdf

Щодо бібліографічного оформлення наукових праць

завідувач інформаційно-бібліографічного
відділу Надія Аркадіївна Ількевич

Тема, на яку я звертаю Вашу увагу, дуже актуальна у повсякденній діяльності бібліографа. Адже майже щодня доводиться консультувати користувачів, навчати їх основам бібліографічного супроводу написання і оформлення наукових праць, та й, врешті складати списки на замовлення (так звані, письмові довідки). Зважаючи на це, рекомендую Вам до ознайомлення статтю:
Грудініна Н.   Бібліографічне оформлення наукових праць / Н. Грудініна // Бібліотечний вісник. – 2016. – № 3. – С. 47–50. – Текст статті доступний також в Інтернеті: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=njuu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21COLORTERMS=0&S21P03=I=&S21STR=%D0%9614595%2F2016%2F3 (дата звернення: 18.01.2017). – Загол. з екрана.
Автор статті, Наталія Грудініна, – науковий співробітник Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В. О. Сухомлинського.
У статті розглянуто особливості бібліографічного оформлення використаних джерел у наукових працях. Виокремлено принципи складання бібліографічних списків і посилань на різні види документів. Висвітлено правила оформлення й застосування внутрішньотекстових, підрядкових і затекстових бібліографічних посилань, скорочення повторних посилань, відмінність між списками літератури й посиланнями. 

Щодо електронних бібліографічних ресурсів бібліотек

завідувач інформаційно-бібліографічного
відділу Надія Аркадіївна Ількевич

Про створення і використання електронних ресурсів у бібліотеках написано і опубліковано чимало. Стаття бібліотекаря-практика Галини Лех та знаного науковця Галини Швецової-Водки цікава, передусім, поєднанням опису практичного досвіду з науковим підгрунтям, вірним фаховим глосарієм означеної теми. У статті розглянуто аспекти створення та використання електронних бібліографічних ресурсів у шкільній бібліотеці Червоноградської загальноосвітньої школи І—III ступенів № 9 Львівської області, а також застосування інтернет-ресурсів в обслуговуванні. Проведено аналіз електронних бібліографічних посібників, виданих фахівцями шкільної бібліотеки протягом 2010–2015 років, та статистичний моніторинг задоволення запитів за допомогою електронних ресурсів.
Дозволю собі навести найбільш значимі, на мій погляд, фрагменти статті:
Лех Г.   Електронні бібліографічні ресурси шкільної бібліотеки  / Г. Лех, Г. Швецова-Водка // Вісник Книжкової палати. – 2016. – № 7. – С. 28–30. –Текст статті доступний також в Інтернеті: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=njuu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21COLORTERMS=0&S21P03=I=&S21STR=%D0%9615184%2F2016%2F7 (дата звернення: 18.01.2017).

четвер, 21 липня 2016 р.

Цікавий формат організації формування інформаційної культури молоді

                               завідувач інформаційно-бібліографічного
                                              відділу Надія Аркадіївна Ількевич
Питання формування інформаційної культури користувачів у всі часи було в полі зору бібліотек. Назви і формулювання цього процесу були різними: «пропаганда бібліотечно-бібліографічних знань», «формування культури читання», «формування бібліотечно-бібліографічної культури» тощо. Незалежно від термінології, суть у головному – допомогти в оволодінні знаннями і навичками опанування сучасного інформаційного простору.
Інформаційна культура особистості стає дедалі актуальнішою і для тих, хто навчається, – учнів загальноосвітніх навчальних закладів, студентів вишів, і для тих, хто вчить, – учителів, викладачів і бібліотекарів. Провідна роль у формуванні у користувачів знань, умінь та навичок використання сучасних інформаційних ресурсів належить, передусім, бібліотекарям, які є фахівцями з питань задоволення інформаційних потреб, організації та управління ресурсами знань, досвіду та інформаційно-бібліотечної підтримки навчально-виховного процесу.
Завжди цікавими для нас, як фахівців, є нові, нестандартні підходи до технології бібліотечно-бібліографічних процесів. Рекомендую Вам для ознайомлення досвід комплексної організації формування інформаційної культури молоді: Грабар Н.   Години освіченості – новий формат спілкування зі студентами / Н. Грабар,                          Л. Бездольна // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2016. – № 2. – С. 33–36.
У статті представлено інноваційну форму роботи зі сту­дентами Наукової бібліотеки Харківського національного техніч­ного університету сільського господарства імені П. Василен­ка – години освіченості, які входять до системи заходів з культурно-просвітницької, виховної роботи наукової бібліотеки вищого навчального закладу.
По-перше, сподобалась мені нестандартна «ненав’язлива» назва – «Години освіченості», яка ніби спонукає (а не формально організовує) до особистісного інтелектуального зростання.
По-друге, цей формат організації навчання передбачає можливість варіювання різних за змістом та формами заходів.
Дозволю собі навести найцікавіші, на мій погляд, моменти для організації цього напрямку в діяльності бібліотек, які працюють з юнацтвом. Ознайомитись з повним текстом статті можна у нашій книгозбірні або скориставшись послугою «Дистанційна бібліографічна довідка».

понеділок, 11 квітня 2016 р.

ЩОДО ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ БІБЛІОГРАФІЧНИХ ВИДАНЬ БІБЛІОТЕК НА ВЛАСНИХ ВЕБ-САЙТАХ

зав. інформаційно-бібліографічного
відділу Надія Аркадіївна Ількевич

Звертаю увагу колег на статтю головного бібліографа Національної парламентської бібліотеки України К. Науменко «ПРЕДСТАВЛЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА САЙТАХ ОУНБ» (Науменко К.   Представлення бібліографічної інформації на сайтах ОУНБ / К. Науменко // Бібліотечна планета. – 2016. – № 1. – С. 36–38). На мій погляд, вона цінна тим, що організовує наші уявлення про можливість і правила розміщення власних  бібліографічних видань на бібліотечних веб-сайтах.

понеділок, 28 березня 2016 р.

Щодо бібліографічного інформування споживачів

зав. інформаційно-бібліографічного
відділу Надія Аркадіївна Ількевич

Перше число журналу «Бібліотечний вісник» за 2016 рік публікує дещо дискусійну статтю Зої Романухи та Галини Швецової-Водки «Термінологія бібліографічного інформування». Бібліографам вона цікава, передусім, можливістю упорядкування визначень, пов’язаних із бібліографічною діяльністю. Важливість цього очевидна: по-перше, уніфікація термінології задля розуміння суті бібліографічного інформування, по-друге, можливість урізноманітнення форм і методів інформування з урахуванням нових світових тенденцій.
Дозволю собі навести деякі найбільш, на мій погляд, суттєві фрагменти статті