четвер, 21 липня 2016 р.

Цікавий формат організації формування інформаційної культури молоді

                               завідувач інформаційно-бібліографічного
                                              відділу Надія Аркадіївна Ількевич
Питання формування інформаційної культури користувачів у всі часи було в полі зору бібліотек. Назви і формулювання цього процесу були різними: «пропаганда бібліотечно-бібліографічних знань», «формування культури читання», «формування бібліотечно-бібліографічної культури» тощо. Незалежно від термінології, суть у головному – допомогти в оволодінні знаннями і навичками опанування сучасного інформаційного простору.
Інформаційна культура особистості стає дедалі актуальнішою і для тих, хто навчається, – учнів загальноосвітніх навчальних закладів, студентів вишів, і для тих, хто вчить, – учителів, викладачів і бібліотекарів. Провідна роль у формуванні у користувачів знань, умінь та навичок використання сучасних інформаційних ресурсів належить, передусім, бібліотекарям, які є фахівцями з питань задоволення інформаційних потреб, організації та управління ресурсами знань, досвіду та інформаційно-бібліотечної підтримки навчально-виховного процесу.
Завжди цікавими для нас, як фахівців, є нові, нестандартні підходи до технології бібліотечно-бібліографічних процесів. Рекомендую Вам для ознайомлення досвід комплексної організації формування інформаційної культури молоді: Грабар Н.   Години освіченості – новий формат спілкування зі студентами / Н. Грабар,                          Л. Бездольна // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2016. – № 2. – С. 33–36.
У статті представлено інноваційну форму роботи зі сту­дентами Наукової бібліотеки Харківського національного техніч­ного університету сільського господарства імені П. Василен­ка – години освіченості, які входять до системи заходів з культурно-просвітницької, виховної роботи наукової бібліотеки вищого навчального закладу.
По-перше, сподобалась мені нестандартна «ненав’язлива» назва – «Години освіченості», яка ніби спонукає (а не формально організовує) до особистісного інтелектуального зростання.
По-друге, цей формат організації навчання передбачає можливість варіювання різних за змістом та формами заходів.
Дозволю собі навести найцікавіші, на мій погляд, моменти для організації цього напрямку в діяльності бібліотек, які працюють з юнацтвом. Ознайомитись з повним текстом статті можна у нашій книгозбірні або скориставшись послугою «Дистанційна бібліографічна довідка».


Години освіченості – новий формат спілкування
зі студентами
Наталя Грабар, головний бібліограф, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри культурних універсалій
Любов Бездольна, завідувач сектору культурно-виховної роботи
Наукової бібліотеки Харківського національного технічного
університету сільського господарства імені П. Василенка

«...Мета (тут і далі – виділення наше) годин освіченос­ті – отримання студентами не фундаментальних знань, а залу­чення їх до пізнавальної діяль­ності, скерованої працівниками НБ, необхідної для вдоскона­лення їх освітнього та інтелек­туального рівня. Культурно-ви­ховні заходи та популяризація головних загальнолюдських цінностей, історичної, наукової та культурної спадщини шля­хом реклами книги є підґрунтям нового формату спілкування зі студентами 1-2 курсів універси­тету.
...Основними завданнями годин освіченості є: створення комплексної системи виховання студентства, використовуючи наукові та літературно-художні інформаційні ресурси НБ; ство­рення для студентської молоді такого сприятливого, комфорт­ного середовища, в якому вони найповніше розкриють свій внутрішній світ; зберігання та примноження культурних тра­дицій НБ та університету; утвер­дження пріоритету національ­ної культури при обов'язковому опануванні загальнолюдських цінностей; заохочення студентів до читання шляхом популяриза­ції, промоції (просування) книги; максимальне задоволення піз­навальних і культурних потреб молоді, всебічний розвиток індивідуального творчого по­тенціалу студентів і як наслідок переходу до самовиховання; навчити молодь розуміти інших людей, їхні потреби, інтереси, оволодіти навичками культури спілкування, урізноманітнити коло своїх інтересів.
Бібліотекар є безпосеред­нім учасником навчально-ви­ховного процесу студентів. Під час годин освіченості бібліотеч­ний працівник виконує функції: культурно-просвітницьку, освіт­ню, аналітичну, організаторську, соціально-комунікаційну.
Культурно-просвітницька функція полягає у забезпеченні всебічного розвитку студентів; залученні їх до цінностей вітчиз­няної і світової культури; ство­ренні умов для репродуктивної і продуктивної культурної діяль­ності; створення комунікативно­го майданчика...
Освітня функція передба­чає формування інтелектуаль­ного, освіченого потенціалу для держави, творчої, гуманістично орієнтованої особистості, здат­ної реалізувати свої природні здібності, вибудувати перспек­тиву свого інтелектуального життя, оволодіти навичками са­мостійної пізнавальної та групо­вої діяльності й культури розу­мової праці, а також виховання у студентів культури пізнання власного внутрішнього світу, розвитку мислення і пізнаваль­них здібностей.
Аналітична функція спо­нукала бібліотекарів до моні­торингу думок, поглядів, упо­добань, очікувань, урахування зауважень і побажань, мотивів пізнавальної діяльності студен­тів. У зв'язку з цим на перших годинах освіченості працівники НБ провели анкетування сту­дентів... Пра­цівники НБ відчули і зрозуміли, що анкетування допоможе не тільки знайти правильний під­хід при плануванні тематичних блоків годин освіченості з ура­хуванням інтересів студентства, а й визначити ефективні форми заходів.
Тематичний блок годин освіченості був складений з урахуванням інтересів, уподо­бань студентів (сенс людського життя та його цінності; значення віри, надії, любові та патріотиз­му і мужності в житті людини; шлях до самовдосконалення; теми, спрямовані на збережен­ня традиційних сімейних цін­ностей; історія народних свят, обряди та звичаї українського народу; конституційні права та обов'язки молоді; здоровий спосіб життя; цікаві факти про відомих людей та інші), а також НБ залишила за собою можли­вість сприяти всебічному роз­витку особистості, розвивати почуття гуманізму, орієнтації на українську культуру, мову, на­ціонально-патріотичні традиції, формувати у молоді позитивне ставлення до загальнолюдських цінностей та залучати до читан­ня якісної літератури.
Комунікативна функція дає змогу розширити можливості спілкування студентів між со­бою, з навколишнім світом, по­долання самотності, знаходжен­ня нових друзів, забезпечує уміння студентів взаємодіяти та аргументувати свою точку зору, а також налагодити бібліо­течним працівникам зв'язок у спілкуванні зі студентською аудиторією. У цьому контексті НБ вибудовує нові типи від­ношень між бібліотекарем та студентом, відпрацьовує нові навички спілкування з книгою, людиною і культурою в цілому, тим самим сприяючи формуван­ню багатогранної особистості, тієї, що сприймає світ у всьому його різноманітті й активно в ньому проявляється...
Деяким бібліотекарям буває складно розкрити себе перед читачами, висловити своє особисте став­лення до матеріалу. Саме тому використовувались інтерактив­ні форми (тренінги, ігри, «моз­кові штурми», «круглі столи» та ін.), що сприяло фаховому зрос­танню, допомогло забезпечити бібліотекарю здійснити певні зміни у собі, а також навчатися разом із студентською молоддю. Зробити у цьому перший крок працівникам НБ допомагає но­вий підхід до роботи, відповідно до якого бібліотекарі відверто визнають себе «не фахівцями» і отримують «право» не знати відповіді на ті чи інші запитан­ня (до того ж багато запитань будь-якого тематичного спря­мування не мають однозначної або єдино правильної відповіді). Досвід роботи показує, що після кількох старанно підготовлених занять бібліотекар відчуває, як змінилося ставлення студентів до нього, а також сама аудитор на атмосфера стає додатковим стимулом в активізації подаль­шої підготовки до нових годин освіченості.
Організаторська функція спрямована на створення умов для виявлення й розвитку твор­чого потенціалу особистості, забезпечує надання необхідної допомоги творчим студентам в самореалізації на годинах осві­ченості та інших культурно-про­світницьких, виховних заходах НБ відповідно до їх здібностей, власних і суспільних потреб та інтересів. Вибір форм проведен­ня годин освіченості схиляється на користь тих, у яких студен­ти виступають не пасивними слухачами, а найактивнішими учасниками, оскільки у порів­нянні з іншими структурними підрозділами університету НБ має найкращі для цього мож­ливості. Досвід роботи дає під­ставу вважати, що саме сценарії годин освіченості, які передба­чають залучення до активної участі найбільшої кількості їх учасників, користуються серед студентів найбільшою популяр­ністю. Окрім, участі в годинах освіченості НБ запрошує усіх бажаючих до творчої співпраці.
Перші зустрічі з першокурс­никами на годинах освіченості дуже важливі для встановлен­ня довірливих міжособистісних стосунків між бібліотечними працівниками і студентами. Те­матичний блок таких зустрічей має назву «Знайомство». До нього увійшли такі теми захо­дів: «Вибір професії. «Портрет» першокурсника. Адаптація до студентського життя» - лекція; «Духовні ідеали і мета студент­ської молоді» - лекція; «Істо­рія ХНТУСГ ім. П. Василенка» - слайд-бесіда; «Історія Наукової бібліотеки ХНТУСГ ім. П. Васи­ленка» - лекція; «Як користува­тися НБ ХНТУСГ ім. П. Василенка» - бесіда; «Харків - місто студен­тів» - слайд-лекція та інші.
Першокурснику спочатку дуже важко зорієнтуватися у навчальному процесі і тому НБ на годинах освіченості виконує важливу місію - помічника в ор­ганізації навчання і міжособис­тісних відносин у групі, колек­тиві в цілому. Даний тематичний блок заходів має назву «Навчись навчатися»: «Система навчання у ВНЗ. Прийоми ефективного засвоєння навчального матеріа­лу» - лекція; «Самостійна робота студента» - бесіда; «Як успішно підготуватися до семінару, прак­тичного заняття» - евристична бесіда з елементами тренінгу; «Мистецтво читання. Самостій­на робота з книгою» - бесіда з елементами самостійної роботи з навчально-методичними до­кументами; «Скарбниця слів»
- огляд з презентацією; «Пошук джерел знань», «Інформаційний «вибух». Інформаційне суспіль­ство» - лекція; «Феномен інфор­мації. Властивості інформації»
- лекція; «Як не стати жертвою інформаційної війни» - лекція; «Інформаційне середовище лю­дини, її формування і функціону­вання» - лекція та інші.
Заходи цього блоку цікаві, корисні, пізнавальні і необхідні. Вони допомагають першокурс­никам у самоорганізації, дають змогу познайомити їх з алгорит­мами і порадами самостійної роботи з навчально-методич­ною, довідковою літературою, а також орієнтують студентів 1-го курсу на те, що НБ чекає їх до щоденної співпраці у підготовці до навчальних занять.
Година освіченості «Як успішно підготуватися до се­мінару, практичного заняття» мала форму тренінгу і розпо­чалася з пояснення бібліотека­рем значень незрозумілих слів, термінів, алгоритмів та схем підготовки. Щоб краще пізнати технологію, студенти колектив­но опановували навички підго­товки до семінару, практичних занять. Колектив студентів було поділено на групи, роздані кни­ги (розділ з книги) і завдання, які треба було опрацювати, ви­ділити основне, другорядне в тексті і на основі цього побуду­вати лаконічну, коротку і логіч­ну доповідь, підготувати лідера до виступу перед аудиторією. Час виконання був обмежений. Після виконання цієї вправи студентам було запропоновано обговорення відповідей лідерів. Проведений тренінг «Як успіш­но підготуватися до семінару, практичного заняття» допоміг першокурсникам не тільки від­повісти на ці питання, а й спро­бувати здійснити це на практиці.
Напередодні сесії години освіченості перетворюються в консультаційні години з питань щодо ефективної роботи з фон­дами та інформаційними ресур­сами НБ.
Функція соціально-комуні­каційна реалізується в допомозі студентам у формуванні цінніс­но-світоглядної орієнтації в час суспільно-політичних змін, що відбуваються в Україні; уміння жити в гармонії з суспільством, природою, самим собою (на­буття соціального досвіду у за­своєнні та прийнятті суспільних норм і цінностей, дотримання засад духовно повноцінного буття), а також адаптація пер­шокурсників до нових умов на­вчання, підготовка їх до сесії.
На сьогодні, одним із вирі­шальних аспектів успіху годин освіченості є планування, а в подальшій роботі - створення ґрунтовної програми. Плану­вання дозволяє узгодити за­плановані заходи з потребами та інтересами самого студента і виходу на заздалегідь прогно­зований позитивний результат проведення годин освіченості. Якщо правильно підходити до організації планування, то план не є лише формальним доку­ментом, а важливою необхід­ною передумовою ефективного культурно-просвітницького, ви­ховного процесу, що вказує на орієнтири діяльності, їх зміст і обсяг...».

Немає коментарів:

Дописати коментар