середа, 22 лютого 2017 р.

Щодо електронних бібліографічних ресурсів бібліотек

завідувач інформаційно-бібліографічного
відділу Надія Аркадіївна Ількевич

Про створення і використання електронних ресурсів у бібліотеках написано і опубліковано чимало. Стаття бібліотекаря-практика Галини Лех та знаного науковця Галини Швецової-Водки цікава, передусім, поєднанням опису практичного досвіду з науковим підгрунтям, вірним фаховим глосарієм означеної теми. У статті розглянуто аспекти створення та використання електронних бібліографічних ресурсів у шкільній бібліотеці Червоноградської загальноосвітньої школи І—III ступенів № 9 Львівської області, а також застосування інтернет-ресурсів в обслуговуванні. Проведено аналіз електронних бібліографічних посібників, виданих фахівцями шкільної бібліотеки протягом 2010–2015 років, та статистичний моніторинг задоволення запитів за допомогою електронних ресурсів.
Дозволю собі навести найбільш значимі, на мій погляд, фрагменти статті:
Лех Г.   Електронні бібліографічні ресурси шкільної бібліотеки  / Г. Лех, Г. Швецова-Водка // Вісник Книжкової палати. – 2016. – № 7. – С. 28–30. –Текст статті доступний також в Інтернеті: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=njuu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21COLORTERMS=0&S21P03=I=&S21STR=%D0%9615184%2F2016%2F7 (дата звернення: 18.01.2017).

«Упровадження інформаційно-комунікаційних техноло­гій (ІКТ) в освітню систему України та формування єдиного інформаційно-освітнього простору — пріоритетний шлях розвитку галузі. Сьогодні одним із завдань шкільної бібліотеки у цьому напрямі є накопичення й організація електронних ресурсів (тут і далі виділено мною). Ця діяльність передбачає не тільки створення власних цифрових бібліографічних даних, а й пошук, збір, оцінку, систематизацію інтернет-ресурсів для їхнього використання і в режимі online, і в режимі локального доступу...
...Червоноградську загальноосвітню школу 1—III ст. № 9 засновано у 1978 році, заклад має класи з поглибленим вивченням математики та української мови. Школу облад­нано сучасними технічними засобами автоматизації ін­формаційно-управлінської діяльності: 56 персональних ком­п'ютерів, об'єднаних у локальну мережу, що дає змогу адмі­ністрації, шкільному бібліотекарю, психологічній службі, медсестрі підтримувати оперативний зв'язок із педагогічним колективом.
На кожному комп'ютері створено папку з адресою, до якої є доступ з будь-якого шкільного комп'ютера. Заступник директора з навчально-виховної роботи, бібліотекар, праців­ники шкільної психологічної служби залишають необхідні для роботи педагогів матеріали у папках з розширенням "tmp". Учителі, в яких у кабінеті немає персонального ком­п'ютера, можуть ознайомитися з цими матеріалами в бібліотеці, де встановлено чотири комп'ютери. Члени дирекції та шкільний бібліотекар мають можливість спілку­ватися, не залишаючи робочого місця, через систему зв'язку Skype, яка налічує шість точок.
Під час роботи працівники школи користуються мережею Інтернет як в стаціонарному, так і в бездротовому режимі (зона Wi-Fi охоплює територію усього закладу). Можливості мережі Інтернет дають змогу шукати якнайповнішу інформацію з потрібної теми, працювати з освітніми порталами, підтримувати роботу веб-сайта школи, електронної пошти, локальної мережі "Щоденник.uа", нала­годити дистанційну освіту...
До цифрової бібліографічної продукції, створеної фа­хівцями шкільної бібліотеки, належать: електронний каталог (ЕК), аналітичний банк даних (електронна картотека статей та ін.), база даних за всіма напря­мами виховної роботи в школі, бібліографічні покажчики, вебліографічний посібник, бібліографічна довідкова служба.
ЕК ... містить спрощений набір функцій, що дають змогу систематизувати документний фонд, а також відслідковувати наяв­ність чи відсутність літератури. Каталог доступний користу­вачам з комп'ютерної мережі школи і працює у режимі реального часу; він розкриває склад і зміст друкованих, електронних, аудіовізуальних документів, що є у фонді, і забезпечує вільний доступ до інформаційних ресурсів біб­ліотеки. ЕК створено у системі Microsoft Office Access, ресурс об'єднує функції алфавітного, систематичного та предмет­ного каталогів і містить такі бази даних (БД): електронний каталог основного книжкового фонду, електронний каталог навчальної літератури, електронний каталог науково-мето­дичної літератури на допомогу педагогічним працівникам.
Аналітичний банк даних представлено електронними картотеками: газетних і журнальних статей; нових над­ходжень; віршів, сценаріїв, пісень; програмової літератури для учнів 5–11 класів; з проблем школи "Формування успішної особистості школяра шляхом використання іннова­ційних технологій"; тематичною "Літературний Червоноград"; краєзнавчою "Мій край – моя історія жива".
На основі інформації з ЕК та аналітичного банку даних у бібліотеці створено БД за всіма напрямами виховної роботи в школі. Зокрема, у локальній комп'ютерній мережі у папці "Бібліотека" розміщено БД "Виховна робота в школі", яка містить бібліографічні списки з проблем виховання. БД поповнюється щомісяця і дає змогу інформувати класних керівників і заступника директора з виховної роботи в режимі off-line (за допомогою електронної пошти). Напри­кінці кожного року інформація систематизується за окре­мими темами: національно-патріотичне, екологічне, військо­во-патріотичне, родинно-сімейне, громадянське, морально-етичне, правове, трудове, художньо-естетичне виховання, робота є батьками тощо. Тематика інформування класних керівників змінюється та поповнюється згідно з вимогами часу та обсягом інформаційних надходжень.
Останнім часом великого значення набула видавнича діяльність шкільної бібліотеки як один із напрямів інфор­мування користувачів, популяризації книги та читання. Бібліографічні посібники (БП), що створюють у книгозбірні, становлять дві групи: посібники великих і малих форм. Традиційно це універсальні, тематичні, персональні, крає­знавчі БП переважно малих форм.
Бібліографічні покажчики (БП більшого обсягу, ніж "малі форми") у шкільній бібліотеці складають за такими на­прямами: на допомогу навчальній та науково-дослідницькій діяльності; персоналії видатних педагогів, письменників; при­свячені різноманітним освітянським аспектам; ювілейним та пам'ятним датам; з регіональної тематики, краєзнавства.
Завдяки комп'ютерним технологіям створено елект­ронні версії БП, розміщені на сайті школи у розділі "Бібліотека", а також у локальній мережі закладу.
...На сайті бібліотеки є БП, які мають лише електронну версію, приміром покажчики, присвячені ювілейним датам письменників... В електронному вигляді виходять і щорічні бібліографічні покажчики з проблем школи ("Формування успішної особистості школяра шляхом ви­користання інноваційних технологій").
Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) значно впли­вають на методику створення електронних БП. Якщо раніше базою для їхнього формування слугував лише фонд книго­збірні, то з 2010 року для виявлення джерел, відсутніх у ньому, проводиться пошук в Інтернеті за базами даних та електронними каталогами провідних бібліотек, що значно підвищує рівень обслуговування й ступінь повноти наданої інформації.
Надзвичайно важливими у підготовці електронних біб­ліографічних посібників є гіпертекстові технології. Основна риса гіпертексту – можливість переходів за так званими гіперпосиланнями, які представлені або у вигляді спеціально оформленого тексту, або певного графічного зображення. Гіпертекст дає змогу встановлювати зв'язки між різними до­кументами, а користувачі можуть вибирати, до яких по­силань і в якому порядку перейти. Крім того, гіпертекст дозволяє зберігати велику кількість додаткового матеріалу окремо від основного тексту.
Фахівці шкільної книгозбірні з кожним роком удоско­налюють методику створення електронних БП, використо­вуючи БД Державної науково-педагогічної бібліотеки Ук­раїни імені В. О. Сухомлинського (ДНПБУ) — центру науко­во-методичного та координаційного забезпечення роботи освітянських книгозбірень. Джерела, виявлені у БД ДНПБУ, відображаються у тексті з відповідною позначкою.
БП, створені лише в електронному вигляді, не мають традиційного допоміжного апарату, що не випадково. Елект­ронні технології дозволяють у будь-який час вносити до­повнення, що змінює загальну нумерацію бібліографічних описів і навіть структуру БП. До того ж електронний текст має власні пошукові технології, які дозволяють відмовитися від певних допоміжних покажчиків до БП (авторського, іменного, назв). Отже, під впливом комп'ютерних техно­логій змінюється традиційна структура бібліографічного покажчика.
Варіантами жанру бібліографічного огляду, що створюються у шкільній бібліотеці, є бесіди, розповіді про книги, бібліографічні огляди. Їхня мета — зацікавити користувачів актуальними питаннями, допомогти у вивченні найбільш доступної і цікавої літератури з певної теми, творів окремого письмен­ника.
...Цікавою новинкою серед шкільних БП є бібліогра­фічний путівник "Вкарбовані у вічність" (про пам'ятники міста Червонограда).
Малі форми рекомендаційних БП набули популяр­ності, оскільки допомагають оперативно донести інформа­цію про нову літературу, письменників, актуальні й цікаві для молодого користувача відомості. До посібників малих форм, що створюють бібліотечні працівники, належать: бібліографічні закладки, бібліографічні пам'ятки, листівки, буклети, плани читання, дайджести, рекомендаційні списки літератури. Розглянемо детальніше окремі з них.
Бібліографічні закладки створюють за допомогою Microsoft Office Publisher і розміщують у локальній мережі школи. Вони мають чітке читацьке призначення — для учнів молодших класів... Здебільшого закладки присвячено письменникам, творчість яких діти вивчають за шкільною програмою, а також сучасним українським митцям. Фахівці книгозбірні також укладають бібліографічні пам'ятки, присвячені видатним землякам. Зазвичай пам'ятки мають вигляд буклету.
План читання складають у разі, якщо користувачеві потрібно вивчити певне питання для самоосвіти, розши­рення загальнокультурного або професійного кругозору. Бібліотекарі пропонують допомогу в організації раціональ­ного читання.
Найпоширенішими та простими у методичному від­ношенні є бібліографічні списки "З чого почати" і "Що чи­тати далі"... Списки літера­тури створюють за допомогою стандартного текстового редактора Word і уміщують у локальній комп'ютерній мережі школи.
Дайджести шкільної бібліотеки містять фактографіч­ну чи адресну інформацію, тести тощо.
Зростання кількості повнотекстових документів, пред­ставлених в електронному вигляді в мережі Інтернет, ви­магає розвитку навігаційної функції бібліотеки. Відповідно, активно розвивається новий напрям бібліографічної діяль­ності — вебліографія (бібліографування сайтів та інших електронних ресурсів Інтернету). Вебліографічні покажчики і списки, так само як і традиційні БП, мають допомогти читачу зорієнтуватися у постійно зростаючих обсягах відо­мостей з різноманітних галузей знань, отримати система­тизовану, достовірну, цікаву і пізнавальну інформацію з глобальної мережі.
Бібліотекар регулярно проводить моніторинг інтернет-ресурсів за різними напрямами діяльності школи та систематизує цю інформацію. Було створено "Навігатор інтернет-ресурсів". Це анотований путівник по сайтах, на яких уміщено нормативно-правові документи, електронні книги, статті з періодичних видань, матеріали конференцій і семінарів з питань освіти. На сьогодні ство­рено та систематично оновлюються три розділи навігатора: "Виховна робота в школі", "Навчально-методична робота в школі", "Керівнику школи". Навігатор виставлено в локаль­ній мережі школи.
До електронної бібліографічної продукції належать і результати виконання бібліографічних довідок у режимі онлайн (служба "Віртуальна довідка"). У папці "Бібліотека" є файл "Запитуємо шкільного бібліотекаря", де вчителі залишають запити. Технологія виконання віртуаль­ної довідки складається з певних етапів: отримання разового запиту, пошук бібліографічної або повнотекстової інфор­мації, відповідь користувачеві. Більшість довідок виконуєть­ся на базі електронних ресурсів книгозбірні, однак активно застосовуються і ресурси Інтернету. Опрацьовуючи запит, бібліотекар рекомендує тільки достовірну інформацію, на­дійні мережеві сервіси, що особливо приваблює користу­вачів. Електронний архів виконаних довідок поповнює біб­ліографічні ресурси бібліотеки...
Висновки. Спираючись на викладене, узагальнимо, що сьогодні фахівцям шкільної бібліотеки потрібно постійно вивчати й упроваджувати новітні технології, які дають змогу значно підвищити інформаційний статус установи. Книгозбірня має стати не лише джерелом ідей, думок, тех­нологій, втілених у друкованих виданнях, а й автомати­зованим інформаційним центром, що обслуговує абонентів у локальному й мережевому режимах, використовуючи су­часні ІКТ, творцем власних баз даних і комплексів авто­матизованих послуг.
Список використаної літератури
1. Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року : Указ Президента України від 25.06.2013 р. №344/2013 // Верховна Рада України : офіц. веб-портал. Відділ "Законодавство". – Текст. дані. – Київ : Верхов. Рада України, 2013. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/344/2013 (дата звернення: 17.01.2016). — Назва з екрана.
2. Атахаджаєва Н. Про комп'ютерну програму електронного обліку навчальної літератури "Шкільний підручник" / Н. Ата­хаджаєва // Шк. бібл.-інформ. центр. Бібліотечна робота. – 2012., —№5. – С. 23–27.
3. Використання комп'ютерних технологій у бібліотеках для дітей. – Львів : Львів., нац. наук. б-ка ім. В. Стефаника. – Режим доступу: http://librportal.org.ua (дата звернен­ня: 22.02.2016). — Назва з екрана.
4. Дзюба Н. Медіаосвітні ресурси у віртуальному середовищі / Н. Дзюба // Шк. бібл.-інформ. центр. Бібліотечна робота. – 2013. —№ 4. –                    С. 36–38.
5. Здановська В. Майбутнє освітянських бібліотек – в інтеграції інформаційних ресурсів / В. Здановська // Шк. бібл.-інформ. центр. Бібліотечна робота. – 2013. – № 11. – С. 1–5.
6. Трачук Л. Ф. Автоматизація процесу підготовки бібліографіч­ної інформації / Л. Ф. Трачук // Документознавство. Бібліотеко­знавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики : матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 21–23 трав. 2007 р.). – Київ, 2007. – С. 200–202.
7. Трачук Л. Ф. Проблема вибору програмних засобів комп'юте­ризації бібліотечної справи / Л. Ф. Трачук // Документно-інформаційні ресурси : матеріали звіт. наук. конф. викл., асп., співроб. і студ. ф-ту докум. комунікацій та менеджменту, 14–16 квіт. 2003 р. : тези доп. – Рівне, 2003. – С. 92–95.
8. Чепурченко О. Шкільна бібліотека в єдиному освітньо-інформаційному просторі регіону / О. Чепурченко // Шк. бібл.-інформ. центр. Бібліотечна робота. – 2013. – № 12. – С. 16–20.

9. Швецова-Водка Г. М. Класифікація комп’ютерних бібліографічних ресурсів // Швецова-Водка Г. М. Вступ до бібліографознавства : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Г. М. Швецова-Водка. – Київ : Кондор, 2004. – Тема 5. П. 5.7. – С. 122–130».

Немає коментарів:

Дописати коментар