четвер, 12 квітня 2018 р.


Бібліотранформер як бібліографічна допомога в практичній діяльності бібліотек
завідувач інформаційно-бібліографічного
відділу Надія Аркадіївна Ількевич
В публікації в блозі «Нетрадиційний підхід до рекомендаційної бібліографічної діяльності» від 10 червня 2014 р. ми вже звертали увагу на появу в практиці роботи бібліотек так званого бібліотрансформера.
Як це часто трапляється, теоретики бібліотечної справи та бібліографознавства розробляють наукове підґрунтя до нашої практичної діяльності.

Поняття «трансформер» (англ. transformer) з’явилося наприкінці XX ст. в значенні «видозмінюваний». Цей термін позначає предмети, котрі шляхом трансформацій змінюють не лише форму, а й функцію. Нині поняття «трансформер» вживається стосовно не тільки предметів, а й бібліографічних посібників.
Щодо застосування цього терміна в бібліотечній практиці, то, зокрема, пропонується таке визначення поняття: «Бібліотрансформер – максимально повна фактографічна та бібліографічна інформація про об’єкт бібліографування, на основі якої готуються різноманітні бібліографічні ресурси».
(Джерело: Глазунова Л. В. Сучасна рекомендаційна бібліографія: термінологія, канали і засоби розповсюдження [Електронний ресурс] / Л. В. Глазунова. – Текст. і граф. дані. – Режим доступу:  https://www.slideshare.net/Milaglazunova/ss-54232142 (дата звернення: 12.04.2018). – Загол. з екрана).
Характеристика можливих складових трансформера наводиться в документі: Библиотрансформер: методика создания и использования [Электронный ресурс] : метод. пособие / подгот. Т. С. Малышкина. – Текст. дан. – Ботакара, 2016. – Режим доступа: https://ru.calameo.com/read/002893434368a93e11278 (дата обращения: 12.04.2018). – Назв. с экрана. – Презентация на сервисе Calameo.
Отже, основою бібліотрансформера є досьє (фр. dossier) – сукупність матеріалів з певного питання. В інформаційно-бібліографічній діяльності досьє розглядається як складена за певним планом роз­горнута характеристика об’єкта. Об’єктом роз­гляду в досьє можуть бути певна особистість, пам’ятка, організація тощо. Готується тека-досьє на основі аналітичного опрацювання значної кількості першоджерел, при цьому формується самостійна фактографічна інформація, яка може бути використана як первинна без звернення до першоджерел, з яких вона запозичена. Наприкінці досьє прийнято розміщувати бібліографічний список джерел та систему посилань. Наприклад, фактографічна частина досьє певної особи містить інформацію про: дати життя, сферу діяльності, досягнення, нагороди, публікації і т. ін. Комбінуючи різні фактографічні та бібліографічні дані, можна створити, приміром, листівки, закладки, персональні пам’ятки. Складовими частинами бібліотрансформера є модулі. Вони можуть бути різними: книжкова за­кладка; інформаційна листівка; бібліографічний словник; мультимедійний урок-презентація; кро­сворд; буктрейлер; віртуальна виставка; біобібліографічний або персональний покажчик; інтерак­тивна гра; вікторина; відеоурок тощо.
Звертаю Вашу увагу і на публікацію завідувача сектору Наукової бібліотеки Київського національного університету культури і мистецтв Олени Олексіївни Скаченко: Скаченко О.   Бібліотрансформер – сучасна форма бібліографічної діяльності бібліотек / О. Скаченко // Бібліотечна планета. – 2018. – № 1. – С. 25–27.
У статті висвітлено досвід застосування бібліотрансформерів у практичній діяльності книгозбірні, зокрема на прикладі бібліотрансформера «Не осквер­нись, душе моя, у слові», підготовленого з нагоди 50-річчя наукової і творчої діяльності та 75-річчя від дня народження письменника, канд. іст. наук, про­фесора кафедри культурно-дозвіллєвої діяльності КНУКіМ М. Ткача.
Розробляючи структуру та на­повнення трансформера, автори мали на меті ство­рити електронний бібліографічний продукт, який би максимально повно розкрив творчий доробок нау­ковця.
Бібліотрансформер складається із семи модулів. Послідовність їх розташування деталізує певний напрям наукової діяльності М. Ткача, переходячи від загальної характеристики до окремих творів, ак­центуючи увагу на етнології, міфології, поезії.
Модуль І: біобліографічний покажчик «Ткач Микола Михайлович». Матеріали семи його ча­стин усебічно розкривають наукову, педагогічну, просвітницьку, фольклорну, етнологічну діяльність М. Ткача, відображають публікації вченого за пе­ріод з 1966 р. по листопад 2016-го...
Модуль 2: розгорнута віртуальна виставка «Микола Ткач. Грані». Виконана в програмі Microsoft PowerPoint, ця презентація розповідає про чотири сторони-грані культурного світу пись­менника: поезію, етнологічні розвідки, наукові ре­конструкції та культурницькі проекти. Презентація містить гіпертекстові посилання, що допомагають користувачам самостійно обирати для перегляду розділи виставки. Інтерактивні елементи сприяють детальному знайомству із пропонованими кни­гами. Натиснувши на зображення обкладинки книги, читач має можливість переглянути скано­вані сторінки та скласти уявлення про їх зміст. Важливим елементом виставки є цитати відомих українських діячів культури про представлені в експозиції книги.
Модуль 3: стрічка часу «Таїна книг Миколи Ткача». Містить хронологічно систематизований матеріал про 50 книг письменника, опублікованих упродовж 50 років. Створена за допомогою сер­вісу TimeToast шкала часу включає: фіксований рік виходу певної книги, фото її обкладинки, біб­ліографічний опис та коротку характеристику, посилання на ресурси Інтернету, інформацію про презентації видань, важливі віхи життя письмен­ника.
Модуль 4: віртуальна виставка «Етнокуль-турологічний вимір української міфології». Це своєрідний шорт-лист (англ. short-list) – короткий перелік або рекомендація читачам книг, котрі про­понуються для вивчення в першу чергу. Як видно з назви, на виставці представлено найцікавіші книги науковця, присвячені українській міфології, етно­логії, традиціям та звичаям.
Модуль 5: віртуальна виставка «Український Петрарка. Поетичні збірки Миколи Ткача». Знайомить із виданнями поезій митця, відзначе­ними всеукраїнськими та міжнародними літератур­ними преміями.
Четвертий і п’ятий модулі трансформера ство­рено за допомогою сервісу ThingLink. По суті це – плакат, що містить інтерактивні об’єкти-книги. Інтерактивність зображенню, тобто обкладинці книги, надають помітки у вигляді виносок, що містять текст, посилання на відео, презента­цію, веб-сторінку з додатковими матеріалами. За допомогою різних кольорів поміток позначе­но різні матеріали (цитати, поезії, відео). Якщо на таку помітку навести мишку, то у вікні, що випливає, можна прочитати бібліографічний опис і коротку характеристику книги та побачити гі- перпосилання. Крім того, є змога переглянути відео.
Модуль 6: буктрейлер «Слово о полку Ігоревім». Презентує наукову реконструкцію най­визначнішої пам’ятки давньої української міфопоетики і писемності сучасною літературною україн­ською мовою та знайомить із виданням «Слово о полку Ігоревім: графічна реконструкція, переклад, словник-довідник», яке є результатом 20-річної до­слідницької праці М. Ткача.
Модуль 7: відео «Спочатку було Слово...». Складові відео: розповідь М. Ткача про виконані ним наукові реконструкції давньоруських пам’яток і фрагменти віршованого перекладу «Слова о полку Ігоревім» та Остромирового євангелія сучасною українською літературною мовою.
Перераховані електронні бібліографічні про­дукти, що є складовими частинами бїбліотрансформера, мають низку переваг у порівнянні з традиційними. Їх відрізняють наочність, доступність, зручність у користуванні, більша інформативність, можливість використання гіперпосилань, повнотекстової інформації, мультимедіа (відеоролики, графічні елементи, інтерактивні зображення).
Електронні технології дають змогу застосову­вати комплексний підхід до інформаційно-бібліогра­фічної діяльності наукової бібліотеки, сприяють створенню різноманітних інформаційних продуктів відповідно до інформаційних запитів ко­ристувачів, розкриттю наукового доробку науковців вишу, відображаючи стан розвитку науки, освіти і практики в університеті.
З досвіду Волинської обласної бібліотеки для юнацтва.
З метою оперативного інформаційного та рекомендаційного бібліографічного обслуговування користувачів в бібліотеці створено та активно використовується бібліотрансформер «Освіта», у якому в розрахунку на різні категорії читачів створено групові модулі: «Студентам», «Учням», «Шкільним бібліотекарям», «Педагогам-організаторам», «Класним керівникам», «Вчителям-предметникам» тощо. Кожен із модулів регулярно поповнюється новими складовими.
Зазвичай вони містять:
– електронні картотеки із напряму навчальної або фахової діяльності;
– бібліографічні посібники для конкретної групи споживачів інформації;
– повнотекстові бази даних електронних документів;
– віртуальні виставки;
– буктрейлери;
– електронні презентації тощо.
Використання складових бібліотрансформера дозволяє без зайвих зусиль сформувати базу для організації освітньої або інформаційної роботи з конкретною групою користувачів.


Немає коментарів:

Дописати коментар